Пожежна декларація: що це, кому потрібна і як її подати

Відкриваєте магазин, кафе чи офіс, орендуєте склад або починаєте роботу нового підприємства — і чуєте про «пожежну декларацію». Багато хто вважає її ще одним папірцем для ДСНС. Насправді це документ, яким ви власним підписом підтверджуєте, що приміщення відповідає вимогам пожежної безпеки. І саме з нього починається законна робота об’єкта.

Розбираємо, що це за декларація, кому вона потрібна, коли її можна не подавати, як подати онлайн і — найважливіше — що треба зробити на об’єкті до того, як ви її підпишете.

Що таке пожежна декларація

Офіційна назва — декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Її вимагає стаття 57 Кодексу цивільного захисту України, а форму і порядок подання встановлює Порядок, затверджений постановою Кабміну від 05.06.2013 № 440 (з останніми змінами від 03.11.2023 № 1143).

Декларація замінила колишній «дозвіл пожежників» на початок роботи. Тепер держава не перевіряє приміщення заздалегідь — ви самі заявляєте, що все відповідає нормам, і несете за це відповідальність. ДСНС може перевірити це пізніше, під час планової чи позапланової перевірки.

Кому потрібно подавати декларацію

За статтею 57 Кодексу цивільного захисту на підставі поданої декларації здійснюються:

• початок роботи новоутвореного підприємства;
• початок використання суб’єктом господарювання об’єкта нерухомості — будівлі, споруди, приміщення або їх частини.

На практиці це стосується майже кожного бізнесу: ТОВ і ФОП, які відкривають магазин, кафе, салон, офіс, склад, виробництво чи будь-яку іншу точку в купленому або орендованому приміщенні.

Коли декларацію не подають

Закон передбачає три винятки. Декларація не подається:

1. на використання торговельних місць, кіосків і контейнерів, розміщених на ринку за схемою, погодженою з органом державного пожежного нагляду;
2. орендарем, якщо декларацію на цей об’єкт нерухомості вже зареєстрував його власник;
3. на використання об’єктів, які приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації чи капітального ремонту.

Важливий нюанс щодо оренди: виняток працює лише тоді, коли власник справді зареєстрував декларацію на об’єкт. Якщо ні — подати декларацію доведеться вам. Тому перед підписанням договору оренди варто попросити в орендодавця копію зареєстрованої декларації.

Об’єкти з високим ступенем ризику: потрібен ще й висновок

Для суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику однієї декларації недостатньо. Разом із нею подається позитивний висновок за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення. Оцінку проводить організація, яка має відповідну ліцензію, а висновок діє до реєстрації декларації.

До високого ступеня ризику за критеріями, затвердженими Кабміном, належать, зокрема:

• об’єкти, на яких передбачено перебування 100 і більше осіб;
• об’єкти для 50 і більше осіб, розташовані в підвальних чи підземних поверхах або які працюють уночі (з 23:00 до 7:00);
• будівлі з умовною висотою понад 47 м;
• промислові та складські будівлі категорій «А» і «Б» за вибухопожежною небезпекою, а також категорії «В» площею від 500 м² (промислові) і від 1000 м² (складські);
• об’єкти підвищеної небезпеки і пам’ятки архітектури національного значення.

Якщо ви не впевнені, до якої категорії належить ваш об’єкт, — це перше, що варто з’ясувати: від цього залежить і пакет документів, і вимоги до систем протипожежного захисту.

Що має бути на об’єкті ще до подання декларації

Декларація — це не заява про наміри, а підтвердження факту. Підписуючи її, ви стверджуєте, що об’єкт уже відповідає вимогам. Перед поданням перевірте щонайменше:

• Системи протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»: пожежна сигналізація, система оповіщення, за потреби — пожежогасіння і протидимний захист. Вони мають бути змонтовані за проєктом і справні.
• Договір на технічне обслуговування цих систем з ліцензованою організацією та експлуатаційний журнал — цього вимагають Правила підтримання експлуатаційної придатності СПЗ (наказ МВС від 28.02.2025 № 136).
• Вогнегасники у кількості за Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників (наказ МВС від 15.01.2018 № 25) — і з чинним строком перевірки та перезарядки.
• Вогнезахист дерев’яних і металевих конструкцій, якщо він потрібен, з актами виконаних робіт і щорічними актами перевірки стану покриття.
• Шляхи евакуації: вільні проходи й виходи, евакуаційне освітлення, знаки безпеки за ДСТУ EN ISO 7010, а для об’єктів, де на поверсі одночасно перебуває понад 25 осіб (в одноповерхових — понад 50), — плани евакуації.
• Організаційні документи: наказ про протипожежний режим, призначення відповідальних за пожежну безпеку, інструкції, журнали інструктажів, навчання посадових осіб.
• Електроустановки у справному стані, без саморобних подовжувачів і перевантажених ліній.

Саме цей перелік найчастіше стає предметом претензій під час перевірки. Якщо декларацію подано, а сигналізації немає або вона не обслуговується, — це вже не формальне порушення, а недостовірні дані в декларації.

Як подати декларацію: покроково

1. Заповніть форму декларації з додатка до Порядку № 440. У ній зазначають відомості про суб’єкта господарювання та об’єкт і тип декларації — «первинна» чи «оновлена».
2. Оберіть спосіб подання: онлайн через портал «Дія» (з кваліфікованим електронним підписом), особисто через ЦНАП за місцем розташування об’єкта або рекомендованим листом до територіального органу ДСНС.
3. Для високого ступеня ризику додайте позитивний висновок оцінки протипожежного стану.
4. Дочекайтеся реєстрації. Декларацію реєструють безоплатно протягом десяти робочих днів. Якщо її не зареєстрували і не повернули на доопрацювання в цей строк, вона вважається зареєстрованою.

Право розпочати діяльність виникає з дня подання (надходження) декларації. Якщо помітили помилку, протягом місяця з дня подання можна подати декларацію повторно з уточненими даними. А якщо декларацію заповнено не за формою, ДСНС поверне її для доопрацювання тим самим способом, яким вона надійшла.

Що буде, якщо працювати без декларації

Початок роботи або використання приміщення без зареєстрованої декларації, коли вона обов’язкова, — адміністративне правопорушення за статтею 175-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф для ФОП і посадових осіб — від 40 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 680 до 1700 грн.

Сума невелика, але це не головний ризик. Ті, хто подав декларацію, несуть відповідальність за достовірність даних у ній. А порушення вимог пожежної безпеки, виявлені під час перевірки, тягнуть приписи, адміністративну відповідальність, а в разі загрози життю людей ДСНС може звернутися до адміністративного суду щодо зупинення роботи об’єкта. Якщо ж станеться пожежа, підписана декларація стане одним з перших документів, які вивчатимуть слідчі.

Як ми допомагаємо підготуватися до декларації

Ми не подаємо декларацію за вас — її підписує керівник або ФОП. Але ми робимо так, щоб під кожним пунктом можна було поставити підпис без ризику:

• обстежуємо об’єкт і складаємо перелік невідповідностей вимогам;
• виконуємо проєкт і монтаж систем протипожежного захисту;
• виконуємо вогнезахисну обробку конструкцій з актами;
• беремо системи на технічне обслуговування і ведемо журнали;
• допомагаємо укомплектувати об’єкт вогнегасниками, знаками та планами евакуації.

Якщо плануєте відкриття або переїзд, зв’яжіться з нами заздалегідь: дешевше закласти системи в ремонт, ніж переробляти готове приміщення.

Інформація актуальна станом на листопад 2026 року. Законодавство у сфері пожежної безпеки змінюється, тому перед поданням перевіряйте чинну редакцію Кодексу цивільного захисту і Порядку № 440.